У першi роки дiяльностi молодої Державтоiнспекцiї, коли ще бракувало квалiфiкованих кадрiв та не було досвiду роботи, а спiвробiтники не мали анi патрульних автомобiлiв, анi радiозв'язку, завдання, якi вони отримували, майже вiдповiдали вимогам сьогодення, а саме:
-боротьба з аварiями та хижацьким використанням автотранспорту;
-розроблення технiчних норм та параметрiв експлуатацiї автотранспорту;
-спостереження за пiдготовкою та вихованням шоферських кадрiв;
кiлькiсний та якiсний облiк автопарку.

Пiд час Великої Вiтчизняної складнi завдання лягли на плечi Державтоiнспекцiї. Багато спiвробiтникiв стали її учасниками, а тi, хто залишився в особовому складi, проводили мобiлiзацiю автотранспорту на фронт, пiд час бомбардування нiмецької авiацiї, знаходячись на посту, слiдкували за дотриманням правил свiтломаскування, гасили пожежi та рятували людей з-пiд уламкiв.

У пiслявоєнний перiод з армiї в народне господарство надходить велика кiлькiсть автомобiлiв та мотоциклiв, вони починають iнтенсивно використовуватися на дорогах, якi ще неповнiстю вiдновленi та оснащенi технiчними засобами регулювання руху. Крiм органiзацiї та контролю, працiвники ДАI беруть безпосередню участь у вiдновленнi автомобiльного парку країни. В серединi 50-х рокiв випуск вiтчизняних автомобiлiв перевищив довоєнний рiвень у 2, 5 рази. Вже в цей час постає гостре питання попередження та профiлактики дорожньо-транспортного травматизму.

У першiй половинi 60-х рокiв набирають чинностi єдинi в тодiшнiй країнi Правила руху вулицями та дорогами. Розпочинається застосування iндикаторних трубок для виявлення водiїв у станi алкогольного сп'янiння, споруджуються першi стацiонарнi пости для здiйснення нагляду на замiських дорогах. Освоюється виробництво екзаменацiйних апаратiв для оцiнювання теоретичних знань кандидатiв у водiї. В 70-х роках значно покращується технiчна база ДАI. Для нагляду за дорожнiм рухом починають використовувати радiолокацiйнi вимiрювачi швидкостi транспортних засобiв, гелiкоптери та патрульно-санiтарнi автомобiлi.